26-мая

Туман

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 842
Туман на землю оседает,
Окутав город молоком,
Рыдать деревья заставляет…
Тоскливо в домике моём.

Я улыбнусь и спрячу слёзы:
Не время плакать – всё пройдёт!
Ну что со мною происходит?
Меня никто не узнаёт!

Сказали, что я стала взрослой,
Сказали, стала спокойней.
Я знаю… Стала посерьёзней,
Ведь не воротишь детских дней.

Не оглянусь… Зачем? Не надо!
Зачем былое ворошить?
Была жара и снегопады,
Но всё теперь туман пленил.

Не оглянуться – не увидеть:
Туман – парное молоко.
Вперёд посмотришь – счастье, гибель?
Ты не увидишь ничего!

Одни смутные очертанья
Да силуэтов вялый ряд.
Я успокоюсь… Понимаешь?
Смогу немного подождать.

Но не хочу вернуться на год!
Зачем былое ворошить?
Я прожила – и это радость!
Тогда смогу ещё прожить.

10.01.2006
26-мая

Чужому

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 736
Чужий і рідний…
Близький і далекий…
Моя душа знайшлась в твоїй душі.
Моє тепло - коли я зовсім змерзла.
Мої слова, тремтіння і думки.

Я неминуча у твоєму світі,
Як неминучий ти в моїм житті.
І ти в безсиллі будеш руки бити…
Безсилий-бо тепер мене знайти…

Твій світ. Він змінює одразу й докорінно!
За крок… за крок до тебе… й небуття.
І в темряву біжу сама невпинно…
Іду назавжди із твого життя.

15.12.2009
26-мая
Пожбурила я жмутком листя в небеса!!!
То й що!!! Це осінь заспокійливо так діє!!!
Я вже не хочу просто вимовити «так»,
Я знову віднайшла свою надію.
Не хочеться іти «на ви» до всіх!!!
І мріяти, як всі, уже не хочу!!!
Не треба кидати весь світ до ніг
І голову мені ще раз морочить…
Мені набридло прагнути брехні,
Як істинного сенсу існування!
Чому не можна просто пережить
В самій собі неправильне кохання???
То й що, що очі в тебе мають глибину???
То й що, що серце також гучно б'ється???
Неможна вдвох летіти, бо внизу
Хтось має втримати в долонях серце!!!
Не треба!!! Знов жбурляю жовте листя…
Не хочу тих улесливих вмовлянь…
Мені подумати про це корисно,
Бо забагато ставлю я питань!!!

Піду… тепер мій смуток слуха вітер…
І порожнечею я сповнилася вся…
Для мене дуже мало цього світу,
Щоб зміг усю мене в собі вміщать…
26-мая

Минувші дні

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 767
Якщо мені потрібен будеш ти,
То без вагань перевернЕться Всесвіт!
І я не йтиму за тобою в сни…
Мене від тебе кличе дивний легіт…

Я йду стежками витоптаних мрій.
Я забуваю, що у грудях серце.
Крізь терни… і куди? Стривай! Постій!
Усі зірки для мене вже померкли.

Неясним світлом відбиває сон
Мою реальність і твою мрійливість…
Сьогодні не піду до тебе знов,
Бо в сни приходять, коли мають мрії.

І тиша. Порожнеча огорта
Мої думки такі незрозумілі.
Куди іти? Шукати де добра?
Куди сховалися всі мої мрії?

Перебираючи старі папери,
В яких колись жила моя душа,
Згадаю час, коли ти був мій легіт,
Як я до тебе бігла в твоїх снах.

Минулося. Така пора вже дика.
Романтика пішла. Зостались ми.
Як жити, коли серце звикло битись,
А треба тихо серцю тріпотіть.

11.01.2010
26-мая

Зимно

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 824
- Чи ти змерзла? - мене спитаєш.
Наїжачусь собі тихенько
І долоні в рукАва сховаю -
Мої сині від холоду жменьки.

- Чи ти змерзла? - обіймеш ніжно.
Поцілуєш у щічки й чоло.
- Знаєш, милий, хоч зараз і зимно,
Та у серці моєму теплО!

23.02.2010
26-мая

Хрестики

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 775
Я випадаю з твого Всесвіту
І розбиваюсь об асфальт.
Ти на рушник, розшитий хрестиком,
Мої уламки позбирай.

Змалюй мене з асфальтних пустощів,
Бо вже немає світу мрій,
В яких я ніжилась від любощів
І не хотіла різких змін.

Ти випадаєш з мого Всесвіту -
Повільно руку відпущу.
І тільки в серці дрібним хрестиком
Твій візерунок збережу.

24.12.2009
26-мая

Ділимість

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 808
Половинка половинчата...
Море сміху... Навпіл сліз...
Я у цім житті невизнана.
Я тут - п'яний верболіз...
Навпіл горя і добробуту...
Навпіл щастя і біди...
Між ковадлом і між молотом
Час від часу... Як піти?
Примусово добровільная...
Я щаслива і чужа,
Бо з дощами нерозділена,
Бо віддалася сльозам...
І забута, і замріяна...
І за щастя, й за біду...
Смутку скоєно незмірено,
Тож дозволь - тепер піду...
Четвертинка четвертинчата...
Чверть кохання і жалю...
Із усіх життів я вимкнена,
Доки знов не оживу.

24.04.2009
26-мая

Неримований

Из Увлечения / Поэзия, просмотров: 803
Ти неримований і дикий!!!
Ти прозовим текстом врізаєшся в мій мозок…
І я не можу тебе вигнати звідти!!!
Не можу знайти спасіння ні в алкоголі, ні в сигаретах,
Ні в забутті медикаментних снів…
Лише в тобі відроджуюся й тану!!!
Важким гранітним камінням тану і гину…

Ти неримований!
Неправильний!
Складний епічний твір…

А я набір поезій в одному томику на 1000 сторінок…
Про кохання, про емоції, про біль…
Про все, що болить мені до і після твоєї появи у моїй пам'яті.
Тебе хочеться прочитати, бо ти – складний!
А я… я вся у моїх віршах!
Вся душа на білих листках паперу,
Зігнана у рівненькі римовані рядочки поезії…

Ти неправильний!!!
Неримований!!!
Дикий!!!

Проте без прози твого життя
поезія мого існування
не стане вартою усіх списаних листочків…

14.10.09
26-мая
Не скажу, що дуже добре блудити лабіринтами у самій собі… Коїти над собою дивні експерименти, результатів яких я сама не розумію. Порпатися у своїй власній підсвідомості, бо нема нічого цікавішого для довільних занять. Таке буває, коли обридає це здичавіле існування у пошуці чогось кращого, достойнішого для самих себе. Проте ці маневри, на жаль, плодів не приносять. І доводиться далі порпатися у своєму власному смітті, підганяючи себе диким прагненням здійснити у самій собі роботу над помилками. Так і мені закортіло здобути нового досвіду, аби хоч якось зацікавити себе цим скорбним існуванням.
26-мая

Портфель

Из Увлечения / Проза, просмотров: 955
Я сидела. Читала. А ты, проходя мимо, остановился. Наверное, чтобы поздороваться… А я всё читала. Перебирала чёрные строки взглядом. Ты поздоровался. Я промолчала.

Сидим на уроке. Ты сидишь в другом конце классной комнаты. Опять смотришь на меня. А я то ли не замечаю, то ли не хочу замечать явного. Ты смотришь прямо мне в глаза. И вдруг, сама того не замечая, я ловлю себя на том, что тоже смотрю в твои глаза.